Стрес супроводжує нас від народження, це невід’ємне явище у житті кожної людини. Незалежно від його причини, він впливає на функціонування нашого організму, його психічний, нервовий та гормональний стан. Буває, що розвиваючи депресію, він впливає і на роботу багатьох органів. Погіршує якість життя, аж до інвалідності. Наслідки стресу також можна спостерігати у роті та зубах.
Стрес супроводжує нас від народження, це невід’ємне явище у житті кожної людини.
Визначення стресу ґрунтувалося на спостереженні за тваринами. Під впливом різних шкідливих подразників вони реагували характерним для даного подразника. Також ефекти подразника мали неспецифічний і однотипний характер незалежно від виду подразника. Такий неспецифічний стан напруги в організмі, спричинений шкідливими факторами, отримав назву стресу. Вона може бути позитивною, коли змушує нас бути пильними та активними, але коли вона стає хронічною, вона перевищує адаптивні можливості нашого організму, а коли вона має емоційний характер і ми не можемо звільнитися від негативних почуттів, вона навіть стає депресією.
Стрес, незалежно від його причини, впливає на функціонування нашого організму, його психічний, нервовий та гормональний стан. Іноді як депресії вражає і багатьох органів. Погіршує якість життя, аж до інвалідності. Наслідки стресу також можна спостерігати у роті та зубах.

Бруксизм

Бруксизм – це розлад стоматогнатичної системи, що виникає в результаті надмірної напруги жувальних м’язів, що впливає на дисфункцію скронево-нижньощелепних суглобів. Стрес дуже часто є причиною цього явища. Людина з бруксизмом несвідомо скрипить зубами протягом дня у стресових ситуаціях; процес на несвідомому рівні відбувається і вночі, що супроводжується скреготом зубів. Нерідко люди, які страждають на бруксизм, зовсім не підозрюють про свою звичку і навіть дуже дивуються, коли дізнаються про це від стоматолога, який бачить наслідки такої практики. Як наслідок, це зазвичай призводить до патологічної стирання зубів. Так звані диски стерті або навіть повністю стерті, а жувальна поверхня стає плоскою. Дуже часто причиною чутливості зубів до холодного, гарячого, солодкого чи кислого. Зубна емаль може тріснути і навіть зламати коронку зуба або його корінь.
Діагностувати вертикальні тріщини в зубах (частіше за мертвих) дуже складно. Вони не видно на рентгенівських знімках і потребують детальної діагностики КЛКТ. Іноді їх розпізнають лише при повторному лікуванні кореневих каналів.
У скронево-нижньощелепних суглобах може виникати зсув суглобового диска, його блокада, що спостерігається у вигляді підстрибування в одному або обох суглобах, а в більш запущених ситуаціях може виникнути особливо неприємна ситуація підвивиху суглоба, що проявляється неможливість закриття рота і необхідність втручання хірурга для коригування щелепи.
При внутрішньоротовому огляді у хворого, який страждає на бруксизм, можна спостерігати болючість або пальпацію прикріплень жувального м’яза.
Панорамний рентген може показати генералізовану горизонтальну редукцію альвеолярної кістки.
Хронічне стискання зубів та скрегіт зубами викликають у хворих порушення прикусу, часті запалення куточків губ, рецесію ясен. Брусазм часто перешкоджає встановленню імплантатів та ускладнює виконання протезних реставрацій. Ускладнює також лікування гінгівітів і пародонтитів (хворі, які страждають на них, скаржаться на нічну кровоточивість ясен і наявність пофарбованої кров’ю слини).
Бруксизм також може викликати головний біль, що нагадує мігрень, і біль у плечовому поясі, подібний до таких у шийному відділі хребта.
Лікування цієї недуги утруднене. Найбільш поширені так звані акрилова прозора релаксаційна шина (бажано жорстка) для накладання на верхній зубний ряд на ніч. Рекомендуються таблетки магнію з вітаміном В6, м’язова гімнастика, автомасаж, мануальна терапія. При загостренні запалення скронево-нижньощелепного суглоба застосовують нестероїдні протизапальні препарати, призначають фізіотерапевтичні процедури (опромінення лампою Солюкс, лазеротерапія), вводять гіалуронову кислоту (залежно від ступеня дегенерації скронево-нижньощелепного суглоба).
Людині, яка страждає на бруксизм, потрібно регулярний, постійний, тривалий догляд, корекція релаксаційної шини, заміна її на іншу. Реабілітація всього зубного ряду (особливо заміна відсутніх зубів або ортодонтичне лікування) потрібна більш ніж одному пацієнтові. Ідеальним рішенням, безумовно, є спостереження у фахівця у галузі бруксизму.

Зниження продукції слини (сухість у роті, ксеростомія)

Стрес змушує слинні залози виділяти менше слини. Потім вона щільна та слизова. Крім того, всі ліки, що приймаються людьми з розладами настрою, особливо седативні засоби, антидепресанти та ті, що продаються без рецепта, якими хворий часто зловживає, обмежують вироблення слини. В результаті слизова оболонка ротової порожнини стає сухою. Відзначається постійне відчуття спраги, печіння слизової щік, губ та язика. Язик стає проблемою, порушується сприйняття смаку, а також жування та ковтання їжі. Хворий може скаржитися на осиплість голосу, першіння в горлі, неприємний запах із рота.
У стресової ситуації порушуються всі захисні функції слини. Очищення, полоскання зубів залишками їжі погіршується. Буферна система слини, що підтримує кислотно-лужний баланс у порожнині рота, працює недостатньо, у ній менше іонів кальцію, фосфору та фтору. Антимікробна функція також ослаблена.
Внаслідок цього підвищується ризик розвитку карієсу, гальмується процес ремінералізації емалі та відновлюються дрібні пошкодження. Збільшення накопичення зубного нальоту та зубного каменю з часом призводить до гінгівіту і пародонтиту, що посилюється викликаним стресом зниженням імунітету організму.
Позбутися сухості в роті можна за допомогою дієти, що викликає слинотечу, смоктання цедри лимона, чорносливу, заморожених скибочок свіжого огірка або ананаса. Існують також аерозольні замінники слини, так звані штучна слина, та льодяники, які провокують слинні залози на більш інтенсивну роботу.
Для хворого особливо важливо виключити самостійне хронічне вживання безрецептурних (а часто і рецептурних) транквілізаторів. Іноді необхідний супровід психіатра, психолога чи психотерапевта.
На жаль, збільшення кількості тих, хто потребує допомоги, в даний час йде рука об руку зі зменшенням кількості фахівців. Гірше, проте, те, що такі люди ще дуже неохоче йдуть до фахівця, соромляться своєї проблеми, не приймають потреби сторонньої допомоги, що часто викликає погіршення стану з усіма наслідками, що випливають (у тому числі й місцевими) усередині ротової порожнини.

Синдром рота, що горить

Синдром печіння у роті, також відомий як стоматодинія. Найчастіше вражає жінок у перименопаузальному періоді. Характеризується печінням, пощипуванням.