Поширення карієсу зубів у масових масштабах, поява у дедалі молодшому віці, збільшення випадків множинного, галопуючого карієсу, неможливість лікувальними заходами досягти значного зниження ускладнень роблять профілактику карієсу проблемою охорони здоров’я.

Оскільки розвиток зачатків зубів починається на 6-му тижні і триває протягом тривалого періоду часу, до 12-13 років, якщо не брати до уваги зуби мудрості, профілактику карієсу необхідно починати у вагітних, продовжувати у матерів-годувальниць, у маленької дитини та підліткового віку.

Кількісно та якісно збалансоване харчування відіграє важливу ендогенну роль у профілактиці карієсу.
Раціон вагітних і матерів-годувальниць повинен мати відповідну калорійність, бути багатим вітамінами і мінералами. Як рекомендують педіатри, він має містити молоко та його похідні, м’ясо, яйця, рибу, овочі, фрукти. Той факт, що плід отримує необхідні для розвитку елементи від матері, пояснює, чому пренатальна мінералізація краща за постнатальну і чому в тимчасових зубах рідко зустрічаються дефекти емалі.

Натуральна їжа пропонує грудній дитині всі принципи харчування в найбільш легкозасвоюваній формі.
Харчове здоров’я проявляється поступальним характером росту, життєздатністю та фізичною силою, інтелектуальними здібностями та імпліцитним забезпеченням стійких зубних структур. Недостатнє надходження вітамінів може порушити процес формування зубів. Таким чином, дефіцит вітаміну С, А або Е може вплинути на формування дентину та емалі. Вітамін D, який відіграє особливу роль у процесах мінералізації, може призводити до виникнення відомих рахітичних дистрофій зубів при нестачі. Профілактика шляхом запровадження вітаміну D вважається засобом забезпечення хорошої мінералізації зубів і, отже, засобом зниження схильності до карієсу.

Якщо ендогенна роль їжі впливає якість зубних структур, її взаємозв’язок з каріозним процесом здійснюється також через її екзогенну роль. Рекомендується зменшити кількість солодощів. Липкі форми (цукерки, желе, краплі) слід максимально виключити. З точки зору прилипання до зуба краще шоколад (він містить жири, що перешкоджають його прилипання та утримування на зубах) і мед, який дуже солодкий і його слід вживати в менших кількостях.

Солодощі бажано давати щенятам лише під час основного прийому їжі, після чого слід чистити зуби. У проміжні прийоми їжі пропонуйте їм некарієсогенні продукти, такі як сири, овочі, свіжі фрукти. Між їдою слід заборонити вживання солодкого, річ дуже складна, адже такі звички є у більшості дітей, як і в батьків.
Білки та ліпіди відіграють захисну роль проти карієсу. Вони можуть забезпечити захисні шари від кислотного впливу та можуть стимулювати захисну здатність слини завдяки багатому вмісту кальцію та фосфору. Деякі жирні кислоти навіть пригнічують розвиток бактерій, які викликають карієс.
Сирі фрукти та овочі завдяки вмісту клітковини стимулюють жувальну функцію та секрецію слини, сприяючи самоочищенню.

Порядок, у якому продукти споживаються дуже важливий для впливу на кінцеву кислотність. Бажано закривати їжу молочними продуктами/сирами, що сприятиме нейтралізації кислотності.

Ми не повинні забувати про температуру їжі/напоїв, не надто гарячу або надто холодну, але особливо про їх чергування через ризик утворення тріщин на емалі.

Будьте обережні зі шкідливою роллю надмірного вживання солодощів, необхідністю усунення липких форм та важливістю дотримання графіка прийому! Дітям з високою схильністю до карієсу має бути призначений спеціальний режим харчування, що враховує як потребу в калоріях, так і критерії запобігання виникненню карієсу!